Вихователям дитячих садочків.: Уроки обережності.

Алгоритм дій у разі виявлення в поштовому конверті сипучі порошкові матеріали або ймовірний вибуховий пристрій

Імовірність того, що в конверті (пакеті) знаходиться вибуховий пристрій, підвищується у разі, якщо поштове відправлення:

не має зворотної адреси;

відправлене з іншого регіону або країни;

на конверті містяться додаткові написи типу «Персонально», «Особисто»;

конверт (пакет) додатково обмотаний скотчем або паперовими стрічками;

конверт саморобний, з нерівними краями;

конверт (пакет) має дивний запах;

на дотик можна виявити незвичні ущільнення або порошок.

У разі виявлення підозрілоїкореспонденції необхідно:

Кореспонденцію забороняється відкривати, кидати, переміщати до джерела вогню, електроприладів.

Не вчиняти будь-яких самостійних дій.

У разі, якщо конверт відкритий (пошкоджений) унеможливити розповсюдження порошкового матеріалу, зараженого повітря по території приміщення (зачинити двері, вікна, вимкнути примусову вентиляцію).

Негайно повідомити:

безпосереднього керівника;

міський відділ поліції (тел. 102, 59-33-29);

управління СБУ у Вінницькій області (тел. 53-13-09);

ГУ ДСНС у Вінницькій області (тел. 101, 56-65-43);

відділ оперативного реагування «Цілодобова варта» (тел. 15-60);

управління Держпродспоживслужби у місті Вінниці (тел. 27-39-76).

Провести евакуацію з приміщення.

Виявлені матеріали необхідно передати фахівцям територіальних органів ГУ ДСНС та Національної поліції України для експертного дослідження.

Алгоритм дій

у разі виявлення підозрілого предмету

Характерні ознаки, що вказують на можливу наявність вибухового пристрою (ВП):

- наявність звуку працюючого годинникового механізму, що чути з предмету;

- наявність у предметі запаху бензину, гасу, розчиннику, паливно-мастильних матеріалів, хімічних матеріалів тощо;

- наявність диму, що виходить з предмету;

- наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню;

- наклейки, наліпки, етикетки з підписами на поверхні кришок коробок, що є підозрілими або вказують на зв’язок з вибухонебезпечними матеріалами;

- наявність у дверях, вікнах яких-небудь сторонніх предметів, закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;

- наявність стороннього сміття, порушення ґрунту, покриття на газонах, тротуарах біля знахідки при відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб;

- особа з предметом у руках чи у специфічному одязі, який дає змогу приховати на тілі ВП.

У разі виявлення підозрілого предмета необхідно:

Не вчиняти ніяких самостійних дій із підозрілими предметами, не чіпати руками та сторонніми предметами, не розкривати і не переміщати їх.

В безпосередній близькості до підозрілого предмета не палити, не користуватися вогне- та іскронебезпечними предметами.

Організувати охорону місця знаходження предмету з метою недопущення сторонніх осіб.

Негайно повідомити:

безпосереднього керівника;

міський відділ поліції (тел. 102)

В разі необхідності провести евакуацію працівників та відвідувачів.

Як говорити з дитиною про тероризм

1. Контролюйте інформацію, яку сприймає ваша дитина з телеекранів (із новин, кінофільмів), особливо, коли демонструюТероризм став глобальною світовою проблемою, небезпечним явищем сьогодення. Його головна мета — деморалізувати, розколоти суспільство, формувати в людей почуття страху, непевності та вразливості. На жаль, і цю тему маємо "озвучити" дитині дошкільного віку. Адже вона живе разом із нами в реальному світі, який часто буває перенасичений агресією, усіляким насильством (фізичним, психологічним, емоційним тощо).

З великою стурбованістю констатуємо: прояви тероризму зачіпають нині не лише дорослих, а й дітей.

Чи не щодня надходять повідомлення про теракти, захоплення заручників у школах, кінотеатрах, про вибухи в метро, магазинах, автобусах тощо. Відтак люди втрачають відчуття «безпеки — фізичної і психологічної, розуміючи, що можуть стати жертвами теракту або втратити життя будь-якої миті! Очікування можливих критичних ситуацій викликає тривогу, недовіру до людей, до світу, психічні розлади. Людина перестає бачити життєві перспективи, втрачає інтерес до навколишнього, до привабливих раніше речей, до життя загалом. Їй стає страшно жити — лячно вийти на вулицю, піти до магазину по хліб, поїхати до родичів, бо всюди ввижається потенційна загроза.

Поради батькамться відверті сцени терактів, вибухів, людських жертв. Пам'ятайте: дитині важко абстрагуватися від відеоряду й осягнути межу між тим, що вона бачить на екрані, і тим, що буває в її повсякденному житті. Тому в особливо гострі соціальні ситуації не варто переглядати інформаційні телепрограми разом із дітьми, особливо перед сном, бо після таких переглядів у них можуть порушуватися сон, апетит, з'являтися нічні страхи, енурез. Хоча малі й не були прямими свідками або жертвами теракту, а лише спостерігали їх по телебаченню, вони, можна сказати, відразу ж "поповнили" лави жертв, тобто стали вторинними жертвами.

Для малих не так уже й істотно, де саме відбувся вибух, збройна сутичка, напад, теракт. Уже сама інформація для них завжди стресова: вона порушує психологічну рівновагу, руйнує базову довіру до людей, до світу. Відтак дитина сприймає довкілля як небезпеку, а отже, втрачає позитивне сприйняття світу, в якому живе. Особливо такі реакції притаманні "тривожним" дітям.

2. Налаштовуйте дитину на готовність допомогти тим, хто опинився в скрутному становищі. Це відволікає від власних переживань, страху й створює атмосферу єдності з потерпілими. Така установка допомагає спрямувати "моральний компас" дитини на добро, людяність, на розвиток зрілої особистості, яка вважає себе відповідальною за тих, хто поряд.

3. Пам'ятайте: поведінка дитини часто залежить від вашої поведінки, адже ми, дорослі, несвідомо "заражаємо" власними страхами своїх дітей.

Зробіть самоаналіз і розберіться, що вас тривожить; проаналізуйте своє ставлення до того, що відбувається навколо вас. Якщо ви зумієте опанувати свої тривоги, емоції, то й ваша дитина, дивлячись на вас, зможе позитивно дивитися на світ, навчиться радіти життю.

4. Формуйте у дитини довіру до людей у формі (міліціонера, пожежника, військового тощо), усвідомлення того, що вже сама їхня присутність додає впевненості, є захистом від небезпеки.

5. Оберігайте вразливу дитячу психіку від перевантаження інформацією про терористів, які нападають на людей, готують вибухи в місцях скупчення людей — у магазинах, міському транспорті, на базарах. Але якщо існує небезпека того, що дитині може насправді доведеться зіткнутися з цим у житті, то розмова про це обов'язково має відбутися. Пояснення близьких людей краще "озброюють" дитину досвідом.

6. Відповідайте на конкретні запитання сина чи доньки, обмірковуйте їх: адже вони підкажуть вам, що їм важливо знати, що тривожить, непокоїть саме а цей період життя вашої дитини.

7. Спільне,обговорення критичних ненормативних подій у сімейному колі допоможе малому усвідомити: членам родини зрозуміле її хвилювання, вони дуже співчувають людям, які постраждали. Це сприяє розвитку в малюків важливих почуттів — емпатії, співпереживання, справедливості, бажання допомогти тощо.

8. Розмовляючи із сином чи донькою про тероризм, теракти, обов'язково враховуйте особливості їхнього віку. Так, молодші діти ще не зовсім розуміють, що це таке "теракт". Тому в розмові з ними не варто розділяти поняття "тероризм" і "війна". Скажіть, наприклад, так: "Погані, злі люди влаштували бійку (або почали війну)". З дітьми п'яти-дев'яти років уже варто обговорювати сам факт теракту і грати в ігри-припущення: "Якщо ти побачив...", або "Як би ти вчинив, коли б...". У такій ігровій формі діти вчаться обмірковувати свої дії в екстраординарних випадках, тобто це акцентує їхню увагу саме на практичному боці справи.

9. Будьте уважні до переживань своєї дитини, щоб своєчасно з'ясувати, що її тривожить, лякає.

Саме через слово, розмову, спілкування з близькими людьми дитина набуває внутрішнього спокою, "видає" назовні все, що її лякає, бентежить, а не тримає це в собі. Такий діалог дає змогу продемонструвати відкриту позицію дорослих, знаючи яку, малий рівняється на них.

10. Шановні батьки! Якщо ви помічаєте у вашої дитини порушення емоцій, психічної рівноваги, фізичного здоров'я (поганий сон, апетит абощо), негайно з'ясуйте причини цих розладів і душевно поговоріть із нею. Так ви зможете надати їй своєчасну допомогу. Якщо ж ви не зможете зробити це самі, зверніться до фахівців — медиків, психологів, педагогів. Головне завдання фахівців, особливо психологів, полягає не тільки у теоретичному аналізіпроблеми тероризму, терактів, а й у проведенні профілактичних заходів. Маємо на увазі міні-тренінги, ігри-вправи, різноманітні заходи, спрямовані на розкриття дітям сутності подій, що можуть кардинально змінювати наше життя; на формування зрілої особистості, яка позитивно сприймає життя як таке з усіма його барвами!

Пам'ятаймо! Чим більше дитина буде мотивована на пізнання себе, інших людей, світу, в якому живе, тим глибшою, компетентнішою, розвиненішою особистістю вона буде.

Підсумовуємо: належно організована робота, в якій органічно поєднуються обидві підготовки — теоретична (знання) і практична (практичні дії), дає позитивний результат. Дитина набуває більшої психологічної стійкості, стає пильною, впевненішою у собі, у своїх діях, оскільки вони були відпрацьовані в іграх, обговорені з дорослими, однолітками. Упевненість у своїй здатності успішно діяти, вмінні правильно поводитися в складних ситуаціях, робить дитину стресостійкою, оберігає її від паніки, розгубленості.

Завважимо, якщо в садку діти захищені від негативної інформації, яка може завдати шкоду їхній психіці, то вдома, на жаль, вони отримують її забагато з екранів телевізорів і комп'ютерів.

Забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

– вчити дитину користуватися дверним вічком;

– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

– не дозволяти дражнити тварин;

– не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

– не дозволяти визирати у відчинене вікно;

– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Дії під час виникнення пожежі

Щоб зберегти життя своє та ваших близьких, дотримуйтесь послідовності дій під час виникнення пожежі:

– подзвонити до служби порятунку за номером 101;

– викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;

– негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;

– при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;

– при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;

– пересуватися потрібно швидко, але зважати на те, що кисню більше біля підлоги, а тому краще до виходу повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;

– при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;

– намагатись загасити полум'я засобами первинного пожежогасіння;

– до первинних засобів належить вода, пісок, товста зволожена тканина (ковдра, килим), вогнегасник;

– за можливості м'які предмети вкинути до ванни та залити водою;

– вимкнути електропроводку, щоб уникнути ураження електрострумом;

– не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжою притокою кисню;

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

Правила поведінки дітей на дорогах

Шановні батьки!Виховуйте у дітей навики дотримання встановлених правил поведінки на дорогах, застерігайте їх від вибігання на дорогу та на власному прикладі демонструйте чітке виконання правил дорожнього руху.Пам’ятайте, ці хвилини вимірюються ціною життя.

Перебуваючи на вулиці, діти повинні дотримуватися правил дорожнього руху:
- рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, притримуючись правого боку;
- за межами населених пунктів, рухаючись узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
- переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
- у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
- виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів переконавшись, що не наближаються інші транспортні засоби;
- чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створюючи перешкод для дорожнього руху;
- у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору, чи спеціальним звуковим сигналом, треба утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
- категорично заборонено вибігати на проїжджу частину, влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом;
- по проїжджій частині дороги рухатися на велосипеді можна тільки дітям, які досягли 14-ти річного віку;
- для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо) слід обирати місце на дитячих майданчиках та ін., на проїжджу частину виїжджати заборонено;
- перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено.

Правила поведінки на воді

Найбільш чудовий відпочинок улітку - відпочинок на воді.

Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією. Так, серед основних причин загибелі дітей на воді є невміння плавати та купання без нагляду дорослих.

Для того, щоб відпочинок на воді приніс тільки задоволення необхідно дотримуватись певних правил.

Ось вони:

Купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.
Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.
Купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води - не нижче +20С, повітря - не нижче +24С.
Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.
У воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі. Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод.
У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не вмієш плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії.
У воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Не купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м'язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай.
Ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити.
Перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища.
Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
Після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні.
Якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу - негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних для купання місцях.
Не купайся без дорослих.
Не залазь на попереджувальні знаки, буї, бакени.
Не стрибай у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.
Не пірнай з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.
Не купайся біля крутих і зарослих густою рослинністю берегів.
Не використовуй для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання. Пам’ятай, надувні матраци і надувні іграшки вітром або течією може віднести дуже далеко від берега, а хвилею перевернути, з них може вийти повітря, і вони втратять плавучість.